Історія Богданa
Богдан Щербик народився 18 вересня 1995 року в українському селі Усичі на Волині в православній родині. У рідному селі закінчив дев’ятирічну школу, а потім у Луцьку професійно-технічне училище за спеціальністю «Електромонтер». У 2014 році, не повідомивши матері, поїхав на Майдан у Києві, де брав участь у Революції Гідності. У листопаді 2015 року його призвали в армію. До квітня 2017 року служив у в/ч В0941 у Києві. Вийшов із неї старшим солдатом. На думку начальства та товаришів по службі, був відповідальним, винахідливим і турботливим солдатом. До Польщі він приїздив з 2012 року, працював у багатьох місцях: збирав полуницю, на автомийці і будівництві. Він хотів зібрати гроші та відкрити свій бізнес у рідному селі в Україні. У 2019 році почав працювати в ремонтно-будівельній компанії родини Качорів у Жаненцині поблизу Варшави. Він швидко зарекомендував себе як відповідальний працівник, а незабаром також як вірний друг. Богдан мав дуже близькі стосунки з родиною роботодавця. Часто відвідував Польщу і називав себе «маленьким поляком». Писав вірші та тексти пісень. Одну з них він записав у музичній студії у Варшаві.
Війна
Війна застала його на річці Вісла. Споряджений польськими друзями, він перетнув кордон з Україною і пішов добровольцем до армії. Його відправили на фронт під Донецьк, де він прослужив майже півроку, в тому числі на передовій лінії, у прямому протистоянні з росіянами. Попри явний тягар війни, він не раз заспокоював своїх близьких словами «Все добре». 12 червня в смс-повідомленні матері він написав: «Коли я помру, хочу, щоб на моїй могилі було два прапори, український і польський, і напис: Усе добре». Він загинув 14 вересня від поранень, отриманих внаслідок ракетного обстрілу в місті Мирноград Покровського району Донецької області.
Похорон солдата
Похорон Богдана Щербика відбувся 20 вересня 2022 року в його рідному селі Усичі. У ньому взяли участь понад 500 осіб, у тому числі офіційне представництво Збройних сил України у супроводі військового оркестру, а також група друзів із Польщі. Після панахиди в місцевій православній церкві тіло воїна поховали на цвинтарі в Усичах. На його труні лежали два прапори – український і польський, а на польському прапорі був напис: «Усе добре». Обидва прапори досі стоять над могилою воїна.
Пам’ять
У лютому 2023 року Даріуш Волосюк, волонтер який систематично підтримує 208-й батальйон територіальної оборони з Фастова під Києвом, повертався до Польщі дорогою, яка пролягає поруч із цвинтарем. Він помітив польський прапор, а потім звернувся до редакції газети «Волинський монітор» з проханням надати інформацію. Журналісти польсько-українського медіа дізналися детальніше про це поховання, а Даріуш Волосюк розповів історію солдата у соціальних мережах і зацікавив нею медіа. Численні коментарі свідчили про те, що позиція Богдана Щербика стала символом польсько-українського примирення в такому складному місці, як Волинь. Його історію висвітлили, зокрема, TVP, Biełsat і Fakt. Дослухаючись до думок коментаторів, Даріуш Волосюк виступив з ідеєю встановити пам’ятник на цвинтарі в Усичах. Справою зайнялася фундація «Kresy w Potrzebie», яка у співпраці з фірмою «Granity Skwara», розробила проєкт надгробка. Його фундатором стала Польська національна фундація. Партнером проєкту стала Торчинська громада, до складу якої входять Усичі.
Символ примирення
Встановлення пам’ятника на сільському кладовищі відбудеться 7 жовтня 2023 року о 12:00 у присутності представників церков, дипломатів та місцевої влади. Організатором заходу є Будинок культури в Усичах. Аґнєшка Сковронська, голова фундації «Kresy w Potrzebie» на запитання про те, чому вона вирішила взяти участь у реалізації цього проєкту, сказала: «Ми хочемо вшанувати пам’ять солдата, який борючись за Україну, носив у своєму серці й Польщу». Заступник голови Польської національної фундації Цезарій Юркевич зазначив, що його фундація долучилася «з любові до найяснішої Речі Посполитої з надією на єдність».
